Голос історії. 22 січня — День Соборності України

Проголошення акту злуки

22 січня 1918 року перший український парламент – Українська Центральна Рада – Четвертим універсалом проголосив незалежність Української Народної Республіки.

Через рік – 22 січня 1919-го – на Софійській площі урочисто проголосили об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу.

“22 січня є другою за значенням датою після 24 серпня – Дня Незалежності України”, – говорить керівник наукового управління Українського інституту національної пам’яті Ярослав Файзулін.

У Києві відкриють пам'ятну дошку Євгену Коновальцю

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, говорилося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно ратифікував Трудовий конгрес України.

“Серед українців поширене уявлення, що соборність – це одномоментний акт. Насправді це був тривалий процес, – говорить Ярослав Файзулін. – Перші заяви про необхідність об’єднання Галичини і Наддніпрянської України звучали ще в середині XIX століття, коли майже в один час про це заявили Кирило-Мефодіївське братство (1846) і Головна Руська Рада (1848). Новий поштовх реалізації ідеї соборності дали Перша світова війна і розпад імперій, а також початок Української революції. Політики УНР і ЗУНР майже одразу після створення обох республік заявляли про необхідність їх об’єднання. Що й було реалізовано 22 січня 1919-го. Однак, завершити процес формування однієї держави завадила окупація українських земель сусідніми державами та суперечки між політиками обох таборів”.

Минулого року Інститут національної пам’яті наголошував на тяглості української державотворчої традиції у ХХ столітті. Цього ж року відзначається сторіччя початку Української революції 1917-1921 років, яка й привела до першого проголошення незалежності. В обох контекстах 22 січня є одним із ключових серед державних свят.

Історична довідка

Текст IV універсалу датований 22 січня 1918 року. Ухвалили його вночі 24 січня 1918 року на засіданні Малої ради Української Центральної Ради.

Документ:

  • проголошував самостійність Української Народної Республіки;
  • доручав Раді Народних Міністрів укласти мир із Центральними державами (блок держав, з якими Російська імперія залишалася у стані війни, оскільки Перша світова ще не завершилася);
  • оповіщав про оборонну війну з більшовицькою Росією;
  • декларував основи внутрішнього соціально-економічного устрою.

Перед проголошенням універсалу виступив голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. Голосували за документ поіменно: “за” було 39, “проти” – 4, “утрималось” – 6 осіб.

twitter.com facebook.com vkontakte.ru