Традиції української нації: ТОП-5 українських страв

українська кухня

20 жовтня відзначається Міжнародний день кухаря та кулінара.

Кулінарія - одне з найдавніших мистецтв людства, й українська кухня має свою багату історію і є однією з найрозвиненіших у світі.

Унаслідок величезності території України, що розкинулася від Карпат до Приазов'я і від Прип'яті до Чорного моря, а також сусідства багатьох народів (московити, білоруси, татари, ногайці, угорці, німці, молдавани, турки, греки) українська кухня увібрала деякі їх елементи приготування страв, але разом з тим набула лише їй притаманні властивості.

Українська кухня формувалася на основі народних традицій, які виходили із джерел селянської, міщанської і дворянської кухонь. Українській системі харчування притаманні своєрідні звичаї, пов`язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи у меню повсякденних та обрядових трапез.

Українська кухня відрізняться великим асортиментом здорових і смачних страв. Український борщ, голубці, вареники з сиром знані у всьому світі та входять в міжнародні меню. Славиться і печиво: калачі, паски, бабки, медівники.

Найбільш відмінною рисою технології української кухні є комбінована теплова обробка продуктів. Вона полягає в тому, що сирий продукт - будь він тваринного або рослинного походження - спочатку піддається легкому обсмажуванню і відносно швидкому пасеруванню, і тільки після цього - більш тривалій тепловій обробці, тобто варінню, запіканню або гасінню.

Ми зупинимося лише на деяких, найпопулярніших стравах.

борщ

Борщ

Популярний в Україні та за її межами борщ має масу різновидів. Їх налічується до 30 видів за регіональною ознакою (полтавський, чернігівський, київський, волинський, львівський та інші), та близько 300 за рецептурою. Для його приготування використовується до 20 різних продуктів, що і визначає високі смакові якості й поживність страви. Борщ готується з свіжих овочів: капусти, буряка, помідорів та інших, заправляється товченим салом з часником і петрушкою, до нього додаються також спеціально виготовлені пампушки. Поєднання цих продуктів додає борщу дивовижний аромат і смак.

Та окрім повноцінного харчування, споживання борщу має ще й лікувальні якості - насичення організму необхідними вітамінами і мікроелементами, його очищення, стимулює обмінні процеси, покращує травлення.

бограч

Бограч

Під час подорожей по Закарпаттю вам буде складно не скуштувати бограч. Це поживна страва, яка з праугорським плем'ям шлях від Уралу й уральських степів через царство хазарів, Кавказ, уздовж північних берегів Чорного моря й далі через пів Європи до Дунаю.

Бограч - це гуляш з яловичини, свинини або баранини, тушкований з додаванням великої кількості червоного солодкого молотого перцю. Справжній бограч-гуляш не варять на плиті, а тільки на природі, коли збирається сім'я або друзі, тому це довгий процес, займає мінімум З години.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

Це дуже гостре блюдо. Існує легенда, чому це так повелося. Історія розповідає, як турецький яничар Юхемджак наказав двом угорським полоненим – священику й кучерові – приготувати вечерю для турецьких солдатів. Священик поставив казан з водою на вогонь, додав розрубану кучером тушу ягняти, корені та цибулю, а також досипав у казан величезну кількість якоїсь червоної турецької приправи, яку турки постійно возили з собою.

Яничар покуштувавши страву заволав:

– Хай сьоме пекло проковтне вас!!! Скільки паприки додали ви до м’яса?!! – а потім ще довго бігав по табору з висолопленим язиком.

Бограч віддали полоненим, позаяк турецьке військо навідріз відмовилося його їсти. З тих пір мадяри завжди додавали до бограча дуже багато паприки, аби турки не могли його з’їсти.

Традиція готувати бограч дуже гострим залишилася й до нині.

сало

Сало

В українській кухні сало не тільки їдять солоне, варене, копчене і смажене, на ньому не тільки готують, їм не тільки шпигують усяке несвіняче м'ясо, де сало відсутнє, але і використовують його навіть у солодких стравах, сполучаючи з цукром чи патокою. Наприклад, такий масовий кондитерський виріб, як вергуни, обварюють або пряжать в салі.

Сало з часником - найтрадиційніше вживання цього продукту. Оскільки у давнину холодильників не було. Коли забивали порося, з м’яса готували ковбаси і продавали лишки на ярмарку, а сало зберігали. Часник використовували як природній консервант, який не тільки додає звичного для нас гострого смаку, а й подовжує термін зберігання сала.

Сало - це джерело таких цінних і незамінних жирних кислот як: пальмітинова, олеїнова, лінолева, ліноленова, стеаринова, в ньому містяться вітаміни А, Е, D, F, мікроелементи (селен). Денною нормою дорослої людини можна вважати 9-12 г сала, максимальна тижнева порція - 100 г.

Культурно-просвітницька програма "Традиції нації"

Щоб свиняче сало виявило свої корисні властивості, потрібно правильно його вживати - віддавати перевагу солоному або маринованому салу, а ось копченим, смаженим або вареним краще не захоплюватися, тому що біоактивні речовини розпадаються і не приносять користі.

холодець

Холодець

Холодець - українська страва, яка готується з часником, цибулею, лавровим листям, чорним перцем за старовинним рецептом. Холодець готують з м'яса яловичини, свинини чи ніжок, а також з м'яса птиці. Подається з хроном чи столовою гірчицею, оцтом. Особливо поціновується холодець, зварений з м'яса півня.

Холодець необхідно варити не менш 4-х годин на малому вогні, доки м'ясо не відокремиться від кісток. Тоді м'ясо виймають, відокремлюють від кісток та розкладають в тарілки. До юшки вичавлюють часник, солять до смаку, доводять до кипіння та знімають з вогню. Дають трохи вистудитися, знімають зайвий жир з поверхні рідини, проціджують крізь марлю а потім розливають в підготовлені тарілки, які накривають та виносять в прохолодне місце для застигання.

В цій страві міститься багато речовин, вкрай корисних для організму і рекомендуються при лікуванні хвороб суглобів і хребта. У його желатині містяться кальцій, фосфор, сірка, білки, жири, вуглеводи, амінокислоти протеїн, гліцин. У білкових продуктах зазвичай дуже мало гліцину, в той час як ця амінокислота вкрай важлива для повноцінної життєдіяльності організму. Гліцин покращує пам'ять, допомагає знімати емоційну напругу, позбавлятися від страхів, а також справлятися з затяжною депресією. Желатин, в якому він присутній, робить м'ясні страви більш «повноцінними», і в цьому сенсі холодець - блюдо ідеальне, але знов-таки - при помірному споживанні.

вареники

Вареники

Вареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання могла бути пісною чи скоромною — залежно від християнського календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть борошно. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Для цього підсмажували сало, доки воно не перетворювалось на суху жовту шкварку, і у киплячий смалець, розмішуючи, додавали борошно.

До вареників із сиром, фруктами чи ягодами додавали сметану або ряжанку. Запивали їх холодним свіжим або кислим молоком. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки.

Звісно, це лише деякі найпопулярніші страви української кухні. Тож відкривайте для себе нові світи кулінарної України.

twitter.com facebook.com vkontakte.ru