Голос історії / 23 листопада: Іван Мазепа, Іван Кошелівець, Микола Бажан // ВІДЕО

Мазепа

У 1708 році за наказом царя Петра I російська православна церква піддала анафемі українського гетьмана Івана Мазепу, котрий у жовтні оголосив про союз України з Швецією у війні проти Росії.

Іван Кошелівець

23 листопада, 1907 р. - на Чернігівщині народився Іван Кошелівець (справжнє прізвище Ярешко)-літературознавець, публіцист, громадський діяч. Почесний доктор філософії Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка та Української вільної академії наук.

1930-го закінчив Ніжинський інститут народної освіти. Деякий час працював учителем. Протягом 1931 – 1933 років – доцент Кременчуцького інституту соціального виховання. 1933-го звинувачений в українському націоналізмі, звільнений з роботи й позбавлений права викладати у вищих навчальних закладах.

Від 1944-го на еміграції. З 1947-го разом з іншими українськими письменниками-емігрантами з УРСР почав видавати у Австрії журнал «Літаври».

Голос історії: 21 листопада

Протягом 1951 – 1955 років редагував літературну сторінку часопису «Сучасна Україна» (виходив у Мюнхені). Згодом на її основі було створено «Українську літературну газету». Наприкінці 1960-го часописи «Сучасна Україна» і «Українська літературна газета» були об'єднані, і з січня 1961 року почав виходити літературно-політичний журнал «Сучасність». Згодом журнал виходив на українських теренах до 2010-го. Помер Іван Кошелівець 5 лютого 1999-го у Мюнхені.

Микола Бажан

23 листопада 1983р. - день смерті Миколи Платоновича Бажана (1904-1983), українського поета, громадського діяча, академіка АН УРСР з 1951 р. Ось короткий спогад академіка Івана Дзюби: «Колись давно, чи не на початку 60-х, ми з Іваном Драчем піднімалися від Хрещатика до Археологічного музею вулицею, яка тепер зветься Богдана Хмельницького, а тоді звалася, як і належно, вулицею Леніна. По другий бік униз спускався Микола Платонович Бажан. Й Іван Драч вигукнув із захватом (і, як мені здавалося, з деякою заздрістю): «Подивися, як він гордо і владно топче землю!» Так, Бажан не йшов – він гордо і владно топтав землю! Але чи не так само гордо і владно він топтав матерію життя, матерію слова, свою долю?».

twitter.com facebook.com