Голос історії. Марко Вовчок: цікаві факти та спогади

Марко Вовчок22 грудня виповнюється 183 роки з дня народження відомої української письменниці, поетеси і перекладачки Марко Вовчок (Марії Вілінської). (Померла 10 серпня 1907 року)

З цього приводу Google присвятив дудл письменниці.

Марко Вовчок дудл

  • Була змішаної крові. Мати Марко Вовчок походила з княжого роду Радзивілів, а бабка матері була полькою-литовкою. Батько мав білоруське коріння. Родина жила в Росії (Орловська губернія), а Марія з чоловіком-українцем жила в Україні.
  • Заміж за засланого в Орел у кирило-мефодіївській справі Опанаса Марковича Марія вийшла в 17 років.
  • Ненавиділа прізвисько «Марко Вовчок». Псевдонім Марії Олександрівни Вілінської згідно з сімейними переказами, походить від засновника роду козака Марка, прозваного "Вовком". Ще одна версія – письменниця вигадала псевдо сама, за прізвищем першого чоловіка (Маркович). Третя версія – «Марко Вовчок» народився з вуст Пантелеймона Куліша, який поєднав прізвище чоловіка Марії з її «вовчкуватістю» у спілкуванні. Сама ж Марко Вовчок це «прізвисько» ненавиділа.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

  • Була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею наприкінці 50-х років ХІХ століття, вперше в історії української літератури замість традиційних оповідачів ввела так званого художнього оповідача - народ; увела в українську та російську літератури образ «нової жінки», незалежної й сильної.
  • Була однією з найкрасивіших жінок свого часу, а по вишуканому стилю одягу і манері триматися в світському товаристві її порівнювали з Жорж Санд.

У Марко Вовчок шалено закохувалися багато чоловіків, а деякі через нерозділене кохання до українській письменниці зводили рахунки з життям, як, наприклад, польський хімік Владислав Олевінський, який застрілився. Була об'єктом пристрасті Дмитра Писарєва, троюрідного брата, який потонув у Ризькій затоці. У звабливої Марка були романи і з Кулішем, і з Тургенєвим, і з Добролюбовим, і з Пассеком.

Марія Вілінська і Пантелеймон Куліш домовилися про спільне життя за кордоном. Куліш, залишаючи дружину, поїхав за Марком і одразу ж повернувся. Застав її у Берліні з Тургенєвим. 30 років ображений коханець виливав гори бруду й непристойностей на звабливу Марко Вовчок.

Проте урешті-решт останнім і другим законним чоловіком Марко Вовчок був дрібний чиновник М. Лобач-Жученко.

Голос історії. Про Пантелеймона Куліша - у програмі Ірини Фаріон "Велич особистости" (ВІДЕО)

  • Повість письменниці «Маруся» спочатку була написана українською мовою, але так ніколи і не була видана на ній. Сучасні версії повісті українською мовою є перекладом з російськомовного варіанту твору. "Маруся" отримала нагороду Французької Академії і була перекладена на багато мов. Вона стала найулюбленішою книгою у французьких дітей і рекомендована Міністерством освіти Франції для всіх шкільних бібліотек країни.
  • Судом з 19 літераторів була засуджена за плагіат при роботі над перекладом казок Андерсена, після чого переїхала жити в глушину Тверської губернії.
  • В останні дні життя Марко Вовчок жила в Нальчику, де працювала над повістю "Гайдамаки". Вона померла, сидячи в саду. Була похована під улюбленої грушею, як вона і заповідала.

Що казали про Марко Вовчок

Тарас Шевченко охрестив М. Вілінську «кротким пророком и обличителем жестових людей несытых», своєю «дочкою», а вона його «батьком». Пантелеймон Куліш називав Марію «мовчазним божеством».

Існує думка, що саме Марко Вовчок надала українській літературі «надмірної сльозливості». Пантелеймон Куліш пояснює це явище: «Отчего этих рассказов нельзя читать без слез? Тут нет ни страшных бедствий, ни великих несчастий, ни трагических катастроф. Люди живут, стареют и умирают так просто, как обыкновенно бывает в селах, и однако ж у читателя сжимается сердце и выступают слезы при многих, самых обыкновенных повседневно видимых сценах. Это не от чего другого, как от того, что эти рассказы прошли сквозь сердце автора и диктованы ему сердцем. Такою живою, не отвлеченною, не мечтательною любовью к народу загорался у нас еще ни один писатель». «Мы народа не знаем, мы, не зная народа, не любим его, ибо любить можно только того, кого знаешь. Г. Марко Вовчок вводит нас в познание характера и жизни народа, и в то же время он наполняет нашу душу теплотой чувства, дышащей в каждом его слове».

Ганна Барвінок, дружина Куліша: «… була мовчазна, мало говорила, так що трудно було узнати її розум. Може, од того Куліш назвав її «Вовчком», що вона наче злякана, мовчуща!». «Нам вона здалась боязкою чи несвітською, не прикидливою до людей. Якось ні до хазяйки, ні до мене, ні до Куліша не горнулася. А ми всі ласкаво до неї оберталися. А вона якось погордо!..». Г. Барвінок потім думала: «Бідна!.. Може, її горе ще дитячого життя прибило, і таке приниження терпіла у тітки між людьми! Може, й вона од прислуги терпіла яку наругу, то їй усе й здається нелюдське!..».

Олена Пчілка вважала авторку нахабною самозванкою, московкою, що, мовляв, вкрала прекрасний вінець українського автора – Опанаса Марковича.

Катерина Юнґе, донька графа Толстого: «… всі чоловіки сходять від неї з глузду: Тургенєв лежить біля її ніг, Герцен приїхав до неї в Бельгію, де його мало не схопили, Куліш через неї розійшовся з жінкою, Пассек захопився до того, що кинув свою працю, свою кар’єру, змарнів увесь і їде з нею, не зважаючи зовсім на те, що брат тільки-но видужав після гарячки, а мати захворіла з горя…»

twitter.com facebook.com vkontakte.ru