Голос історії. 14 червня. Голова Проводу ОУН - Євген Коновалець (АУДІО)

Євген Коновалець

14 червня 1891 року - на Львівщині народився Євген Коновалець - полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів, перший голова ОУН, один із ідеологів українського націоналізму.

Син народного вчителя Михайла та Марії з шляхетського роду Венґжиновських (дід і прадід були священики). Євген Коновалець вчиться й закінчує три перші класи народної школи в Зашкові.

Переїхав до Львова, де вступив до української Академічної гімназії. Часто хлопець переконував своїх товаришів гімназистів, що «українці мусять бути добрими учнями, мусять засвоїти собі знання якнайкраще, якнайбільше, щоб надолужити те, що нам пограбувала неволя».

Склавши випускні іспити в 1909 році, Євген Коновалець став секретарем Львівської філії «Просвіти» та записався на студії права до Львівського університету.

Перша світова війна 1914 року не дала йому можливості довчитися в університеті і отримати диплом доктора права. Великий вплив на молодого студента мали праці основоположника теорії українського націоналізму Дмитра Донцова, який у той час перебував на Галичині в еміграції.

Дмитро Донцов: Належність Криму до України є необхідною умовою української незалежності

Євген самовіддано організовує політичну працю студентів, спочатку на Львівщині, а згодом по всій Галичині. Під час виборів до Сейму поляки вважали його небезпечним противником і назвали «новітнім гайдамакою». В 1912 році Євгена Коновальця покликано до австрійського війська. Студентом він відбув однорічну військову службу в старшинській школі у Львові та зі ступенем чотаря (лейтенанта) повернувся на студії. Коновалець ініціює створення спеціального студентського товариства для військового вишколу «Січові стрільці». Його ідею підхоплюють товариства «Січ» і «Сокіл», які творять такі ж відділи на теренах Галичини. Євген Коновалець не зайняв формально провідного посту в цих формаціях, однак усе січове стрілецтво визнавало його душею цього руху і своїм ідейним Провідником.

Євген Коновалець - фільм з циклу "Українські державники" (АУДІО)

У серпні 1914 року почалась Перша світова війна. Хорунжого Коновальця мобілізували до війська. Наприкінці квітня 1915 року в Карпатах відбувся героїчний бій за гору Маківка, в якому брав участь і Євген Коновалець. Бій за Маківку змінив хід подій на фронтах Першої світової, ще раз продемонструвавши, що для України назріла доконечна потреба творити власні збройні сили. Одним із творців Українського війська після проголошення Української Народної Республіки став Євген Коновалець. «Це не значить, писав член Секретаріату Центральної Ради Михайло Єреміїв, що він перший підніс ідею створення української збройної сили вона вже висіла в повітрі, але він перший зумів втілити її в життя…».

У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки. В січні 1918 р. Коновальця після проведення реорганізації Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. В період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці на чолі з Коновальцем фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності. 1–2 березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України визволили від більшовиків Київ.

Командант Січових Стрільців Коновалець на фронті (перший ліворуч)

З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Коновалець, залишившись у Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини. В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від гетьмана П.Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. На початку листопада 1918 Коновалець через Дмитра Дорошенка, а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у тому числі Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Росією. В листопаді 1918 Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П.Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 розбили гетьманські частини.

125-річчя Євгена Коновальця: як держустанови проігнорували постанову ВР

Після закінчення визвольної боротьби 1917 — 1920 років багато вояків куреня виїхали до Чехії. Туди ж потрапив і Євген Коновалець. На останньому засіданні Стрілецької Ради, котре відбулося у Празі в липні 1920 року під проводом Євгена Коновальця, було обговорено конкретний план дальшої боротьби українців в умовах польської і радянської окупації. Євген Коновалець запропонував створити таємну підпільну військову організацію, метою якої було мобілізувати народ до боротьби за його права. Так було створено Українську Військову Організацію (УВО). Основою її структури стали члени комендантського складу корпусу Січових стрільців. З них Коновалець формував групи активістів, які, відповідно до обставин, творили ядро підпільної діяльності в Україні. УВО розгорнула збройну боротьбу проти представників польської влади на українській території, ініціювала бойкот польських виборів у Галичині на початку 1920 р. Її увагу було зосереджено також на створенні «Просвіти», «Рідної Школи», товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт». УВО допомагала закласти фундамент господарського піднесення Галичини. Під проводом Євгена Коновальця УВО працювала задля об’єднання українців у єдину державу.

Щоб створити потужний рух визвольно-революційного націоналізму, Євген Коновалець вирішив об’єднати УВО з иншими організаціями націоналістичного спрямування. 29 січня 3 лютого 1929 року у Відні відбувся перший Конгрес українських націоналістів. На ньому було створено спільну об’єднану Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Головою Проводу ОУН обрано полковника Євгена Коновальця.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

Невдовзі ОУН стала найпотужнішою підпільною революційною силою. Члени клітин ОУН, симпатики, українське громадянство в Україні та на еміграції були відданими і постійними постачальниками матеріальних засобів для діяльності цієї організації. Варто зазначити, що покликана до життя ОУН це третя найбільша перемога полковника Коновальця у боротьбі за відновлення суверенної Української держави. Першу перемогу він здобув восени 1917 року, створивши національну формацію Січових стрільців, які під його проводом у складі Армії УНР протягом двох років захищали суверенітет держави від московсько-німецької орди. Другу перемогу отримав влітку 1920 року, заснувавши нелегальну УВО, яка була добрим підґрунтям для створення ОУН, а відтак Української Повстанської Армії. Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.

За кілька хвилин після вбивства Коновальця

23 травня 1938 року Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов. Він передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.

twitter.com facebook.com vkontakte.ru