Голос історії. 15 квітня. Дебют Соломії Крушельницької (АУДІО)

Соломія Крушельницька

15 квітня 1893 року — Соломія Крушельницька дебютувала на оперній сцені у виставі італійського композитора Гаетано Доніцетті «Фаворитка».

Дебют Крушельницької – студентки Консерваторії Галицького Музичного Товариства – відбувся 15 квітня 1893 року на сцені театру Скарбка. Проте, Соломія вже мала певний досвід виступів перед слухачами.

Приїхавши на навчання, Соломія Крушельницька відразу потрапила сюди, бо класи Консерваторії Галицького Музичного Товариства у той час були розташовані в приміщенні театру Скарбка. Навчалася вона у класі професора Валерія Висоцького, який виховав цілу плеяду талановитих співаків. Серед них – Олександр Мишуга, Євген Гушалевич, Микола Левицький, Ґабріель Ґурський, Яніна Королевич, Адам Дідур.

Соломія Крушельницька

Курс навчання сольного співу в Консерваторії було поділено на три відділи (ступені) – нижчий (початковий), середній та вищий. Навчання на кожному з відділів тривало по декілька років. Зарахування учня-вокаліста на той чи інший ступінь залежало насамперед від природних голосових якостей, а також від рівня попередньої підготовки, як вокальної, так і музичної. У 1891 році С. Крушельницьку було зараховано до Консерваторії відразу на вищий відділ. Під час навчання студенти систематично брали участь в академічних концертах, які відбувалися на консерваторській сцені. Крушельницька вперше виступила тут на академічному концерті 28 лютого 1892 року, з успіхом виконавши романс Я. Коморовського “Дрімай собі, душе” у супроводі віолончелі та фортепіано.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

Соломія Крушельницька дебютувала в опері Ґ. Доніцетті “Фаворитка”, виконуючи головну партію Леонори. Її партнерами були першорядні співаки – Мишуга, Єромін, Бернард, Каспровичева. Слухачі й критики тепло, навіть з ентузіазмом зустріли появу талановитої молодої співачки. Рецензент газети “Діло” зазначав: “Голос видатний, навіть для більшої сцени відповідний, свіжий, металічний, м’який і гнучкий, з ліричною барвою, проте... придатний і до драматичних та героїчних партій”.

Крушельницька вразила всіх і своїм драматичним обдаруванням. У цій же рецензії читаємо: “Не менш відповідною була гра дебютантки. Ми не змогли достерегти ані боязні, ані будь-якої тіні незграбності. Поведінка була навіть смі­ливою, а міміка жива і в межах естетики. До ефекту немало причинилася гарна зовнішність і вишукані костюми”. Недоліки, зауважені критиком, полягали в нерівності між нижнім та середнім регістрами голосу, а також у “гостроті” верхніх тонів. Проте, “це звичайна хиба молодих артисток”, – зазначав він і писав у підсумку: “П-на Крушельницька своїм першим виступом перескочила відразу дебютантизм і сміливо вступила у ряди співачок з найкращими надіями на будучність”.

Соломія Крушельницька

Активно відгукнулася на виступ Крушельницької польська преса. Зокрема, рецензію помістила “Gazeta Lwowska”. Її автор, відзначаючи заслужений успіх панни Крушельницької, яка, на його думку, “володіє голосом, талантом і вродою”, зауважує, що природнім для дебютантки є... драматичне сопрано. Але це не вада співачки, а швидше помилка її педагога, який “невластиво потрактував голос” своєї учениці. Згодом цю думку підтвердить і Фауста Креспі, майбутня вчителька С. Крушельницької, оцінюючи її голос як лірико-драматичне сопрано. Молода співачка змушена буде “переучуватись”, добираючи собі відповідний репертуар. Кореспондент “Gazety Lwowskiej” все ж закінчує рецензію оптимістично: “Панна Крушельницька при своєму надзвичайному обдаруванні подолає ці труднощі, хоча шкода, що тепер ми не можемо почути її голос у всій його красі”.

Часопис “Kurjer Lwowski”, пишучи про дебют співачки, констатував, що вона володіє дуже сильним, широкого діапазону драматичним сопрано з мецо-сопрановим забарвленням. Голос її, на його думку, однак ще вимагає певного вишколу, а в нижніх регістрах він подібний до “брили цінного мармуру, в якій митець лише окреслив контури майбутньої скульптури”.

twitter.com facebook.com vkontakte.ru