Голос історії. 16 серпня. Зборівська битва. Микола Дашкевич

Зборівська битва

16 серпня 1649 року - відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область).

Голос історії. Про Богдана Хмельницького - у програмі Ірини Фаріон "Велич особистости" (ВІДЕО)

В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.

Микола Дашкевич

16 серпня 1852 року - народився Микола Дашкевич, український літературознавець, історик.

Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, де його викладачами були В. Антонович та І. Цвєтаєв. Був залишений стипендіатом для підготовки до професорського звання.

Молодий учений захоплювався дослідженням середньовічного фольклору, історії вітчизняної та всесвітньої літератури. Так, за працю "Княжение Данила Галицкого по русским и иностранным известиям" йому було присуджено золоту університетську медаль.

У 25 років Микола Дашкевич блискуче захистив дисертацію, здобувши звання магістра. У цей же час він працює над історією України-Руси княжої доби та періоду Великого князівства Литовського. Він уперше науково дослідив питання про болоховців (населення, яке мешкало у східній частині Волині).

На думку Дашкевича (її поділяли В. Антонович, а пізніше М. Грушевський), болоховці - українське населення з домішкою тюркського елементу, яке жило у верхів'ях річок Случ та Горинь, мало певну автономію, своїх "князів". Учений зробив спробу пов'язати з болоховцями виникнення козацтва й антикнязівського руху, що розгорнувся XIII століття після появи монголо-татарів.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

1884 р. Миколу Дашкевича було затверджено екстраординарним професором Київського університету (кафедра історії західноєвропейської літератури).

Він - автор праць з історії української, російської і світової літератури (зокрема, у його доробку знаходимо дослідження, присвячені творчості М. Гоголя, І. Котляревського, А. Метлинського, О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, У. Шекспіра, Дж. Байрона), про які схвально відгукнувся І. Франко. Упродовж багатьох років М.П. Дашкевич очолював історичне товариство Нестора Літописця у Києві.

1905 р. його було обрано дійсним членом, а 1907 р. - академіком Петербурзької Академії наук. Він відвідав деякі західноєвропейські університети, у яких займався науково-дослідною роботою та викладав. Через хворобу вченому не вдалося здійснити всіх своїх задумів. За його життя не було видано працю "З історії Південної Русі", велику монографію про М. Лєрмонтова. Однак ідеї культурно-історичної школи та порівняльно-історичного методу в літературі, які він обстоював, знайшли продовження у творчості його учнів М. Грушевського та І. Огієнка.

Помер Микола Павлович Дашкевич 2 лютого 1908 р. у Києві. Похований у с. Бежеві.

twitter.com facebook.com