Голос історії. 18 грудня (ВІДЕО)

Микола Куліш"Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!", - саме цього дня народився автор цього вислову.

У 1892-му - народився Микола Куліш, український письменник, режисер, драматург, військовий і громадський діяч, газетяр і редактор, діяч української освіти, педагог. Склав першу українську абетку - "Первинку", в якій використав твори класичної української літератури, а також деякі власні. Микола Куліш став драматургом, чия творчість відкрила нові напрямки у розвитку світового драматичного мистецтва. Автор п'єс "97", «Мина Мазайло», "Народний Малахій", "Патетична соната", "Маклена Граса", "Прощавай, село", "Вічний бунт"…

Серед його драматичної спадщини важливе місце посідає комедія "Мина Мазайло".

На зламі 20- 30-х pp. уже було зрозуміло, що політика українізації згортається. Міщанство раділо цьому, ставало войовничо-самовдов'оленим. Наприкінці 1928 р. Куліш написав комедію "Мина Мазайло", темою якої, за його ж словами, стало "міщанство і українізація". Поява твору відразу ж стала подією літературно-мистецького й духовного життя. Уже навесні, в березні та квітні 1929 року, комедію було поставлено в багатьох театрах - у Дніпропетровському театрі ім. Т. Г. Шевченка, Курбасівському "Березолі" (Харків), театрі імені Івана Франка, яким керував Г. Юра (Київ). Протягом року п'єсу "Мина Мазайло" було надруковано. Спочатку в одному з найбільш самобутніх і "європеїстських" українських видань кінця 20-х років XX століття - гумористично-сатиричному альманасі "Літературний ярмарок" (шосте число за 1929 рік), а пізніше, все у тому ж 1929р., п'єса вийшла в Харкові окремою книжкою.

Після постановки й публікації комедія швидко одержала визнання. Так, Микола Хвильовий оцінював комедію "Мина Мазайло" як "епохальне" для української літератури художнє явище. А Остап Вишня говорив про п'єсу як про "надзвичайної краси річ", рівень же художньої довершеності Кулїшевої роботи у цій комедії вважав недосяжним не тільки для критики, але й для колег-письменників, і відзначав: "Про автора не говоритимемо: це вище за нас".

Твори Миколи Куліша гостро критикувала офіційна критика. У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН. Під час судового процесу щодо «Справи боротьбистів» у березні 1935 р. Микола Куліш був засуджений до 10 років соловецьких таборів. На Соловках утримувався у суворій ізоляції. Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 р. Миколу Куліша та ще декількох ув'язнених, за постановою особливої трійки УНКВС у Ленінградській області від 09.10.1937 р., було розстріляно в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія.

Цитати з творів Миколи Куліша:

На московському кумачі України самостійної не вишити!

***

Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!

***

Україна сьогодні не сцена, а плацдарм… Плацдарм великого змагу ідей…

***

Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.

***

Бо головне ж тепер — реформа людини…

twitter.com facebook.com