Голос історії. 19 лютого: "Самостійна Україна" Миколи Міхновського, Яків Шульгин (ВІДЕО)

Яків Шульгин

19 лютого 1851 р. народився Яків Шульгин — історик, педагог, громадсько-культурний діяч

В 1874 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, учень Володимира Антоновича й Михайла Драгоманова і співредактор видання останнього («Громада»), на яке пожертвував свій спадок. У Києві Шульгин був співробітником «Старої Громади», викладачем київських й одеських гімназій. За національно-культурну діяльність 1879 був заарештований і засланий на 4 роки на Сибір. Згодом працював у банку в Єлисаветграді. З 1899 повернувся до Києва, де знову викладав історію у гімназіях, брав участь у видавництві «Вік». Шульгин був членом Історичного Товариства Нестора Літописця та членом-засновником і перші роки секретарем Українського Наукового Товариства у Києві.

Автор праць з історії Лівобережної України 17 — 18 вв. На основі раніше не використаних джерел (Коденська кн.) написав історію Коліївщини «Очерк Колиивщины по неизданным и изданным документам 1768 и ближайших годов»; «Правда о Колиивщине польского историка Корзона» а також рецензії та статті в спеціялізованих виданнях.

Старший син Олександр — член Центральної Ради, генеральний секретар міжнаціональних справ. У 1918 році — посол УНР в Болгарії.

Син Володимир загинув у бою під Крутами.

Микола Міхновський

19 лютого 1900 р. у Харкові Микола Міхновський проголосив свій твір “Самостійна Україна”.

У січні 1900 року, Микола Міхновський у Харкові взяв участь у створенні Революційної Української Партії (РУП) — першої української політичної самостійницької організації у Наддніпрянській Україні. Її лідери запропонували Міхновському узагальнити свої ідеї в окремій брошурі. Вона з'явилася того самого року під назвою "Самостійна Україна" і була видана у Львові, накладом у тисячу примірників.

Самостійна Україна

Наскрізною ідеєю книжки є твердження про необхідність визволення української нації з-під чужоземного ярма й побудови "одної, єдиної, нероздільної, вільної, самостійної України від гір Карпатських аж до Кавказьких".

"Україна для українців і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. І пам’ятаймо, що слава і побіда - це доля борців за народну справу. Вперед, і нехай кожний із нас пам’ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за весь народ щоб цілий народ не загинув через його необачність".

Деякий час «Самостійна Україна» вважалася програмою РУП, але згодом зазнала гострої критики. Малоросійська інтелігенція, вихована на російській культурі, сприйняла цей маніфест вкрай вороже. Незадоволення позицією Міхновського почалося і у самій РУП, оскільки «Самостійна Україна» не містила соціальної програми, тоді як члени РУП тяжіли до соціалізму. Як наслідок, Міхновського звинуватили у шовінізмі, надмірному радикалізмі, в «ориґінальнічаніі».

twitter.com facebook.com