Голос історії / 23 червня: Ухвалено I Універсал Центральної Ради

23 червня 2019 р. ,

оголошення Універсалу


23 червня 1917 року - Центральна Рада прийняла I Універсал до українського народу, який був виголошений на II Всеукраїнському військовому з'їзді, і вимагав надати Україні автономію в рамках демократичної та федеративної Росії, постановляв скликання українських Установчих зборів і проголошував Центральну Раду, яка перебирала на себе державні функції, виразником усенародної волі.

Після Лютневої революції в Петрограді, 17 березня 1917 року в Києві було створено Центральну Раду - широкопредставницький громадський орган, сформований з представників українських партій, наукових, освітніх, кооперативних та студентських організацій. Її головою було заочно обрано 51-річного професора історії Михайла Грушевського, лідера Товариства українських поступовців. Всеукраїнський національний конгрес, скликаний через місяць, перетворив Центральну Раду з київської на загальноукраїнську організацію.

20 квітня 1917 року було обрано Виконавчий комітет ради (пізніше отримав назву Малої Ради) у складі 20 чоловік, на який було покладено завдання довести до відома Тимчасового уряду в Петрограді позицію України щодо українських державотворчих планів - боротьбу за національно-територіальну автономію України. Сформульована Грушевським програма була підтримана трьома (військовим, селянським і робітничим) Всеукраїнськими з'їздами, проведеними у квітні-травні 1917 року, і наприкінці травня Центральна Рада вислала до Петрограду делегацію на чолі із заступником Грушевського Володимиром Винниченком, яка мала на меті домогтися від Тимчасового уряду Росії висловлення її офіційного ставлення до можливості надання автономії Україні.

Отримавши відмову, 23 червня 1917 року Центральна Рада прийняла I Універсал до українського народу, який був виголошений на II Всеукраїнському військовому з'їзді, і вимагав надати Україні автономію в рамках демократичної та федеративної Росії, постановляв скликання укрраїнських Установчих зборів і проголошував Центральну Раду, яка перебирала на себе державні функції, виразником усенародної волі.

Проголошення I Універсалу змусило Тимчасовий уряд, який назвав його «злочинним і сепаратистським», вислати до Києва делегацію на чолі з міністром юстиції Олександром Керенським. В результаті проведених 11 липня переговорів із Михайлом Грушевським, Володимиром Винниченком і Симоном Петлюрою було досягнуто визнаня Тимчасовим урядом права України на автономію, Центральної Ради і Генерального секретаріату (уряду) її крайовими органами влади. Натомість Центральна Рада у свою чергу погодилась на те, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами, та визнала, що Україна не претендує на повну державну незалежність.

Досягнуті домовленості були сформульовані у ІІ Універсалі, виголошеному 16 липня 1917 року головою Генерального секретаріату Володимиром Винниченком на урочистому засіданні Центральної Ради.

twitter.com facebook.com