Голос історії / 23 листопада: народився фотолітописець Гуцульщини Микола Сеньковський

Микола Сеньковський з дружиною та сином

23 листопада 1893 року - на Полтавщині, у містечку Пірятин народився Микола Сеньковський.

У Санкт-Петербурзі він здобув спеціальність «фотограмметрія», яку попрактикував у роки Першої світової війни, працюючи фотографом у російському війську. Після становлення радянської влади Микола Сеньковський утік вглиб Карпат, які дуже вподобав у роки мандрівної роботи. Так розпочалась історія фотолітописця Гуцульщини.

Яремче

Перебравшись до Верховини, тодішнього Жеб’є, Микола Сеньковський одружився із Євгенією Поліщук, яка мала за плечима освіту Коломийської учительської семінарії й працювала тут вчителькою. Адаптувавшись на новому місці, Микола Іванович розпочинає дрібний бізнес. Спочатку в сусідньому Косові, а потім й в Коломиї він відкриває магазини радіо- та фототехніки. При цьому Сеньковський не полишає фотосправу: фотографує сам і займається фотовидавництвом. У 1931 році народився син Юрій.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

Дудар Козьма Михайлюк

У 1939 році Микола Сеньковський продовжив свою втечу на захід. «Ніч, приїжджають величезні машини з польськими генералами, які втікали з Варшави через Львів, Чернівці і Коломию до Румунії. Батько сказав нам клякнути, зняв грубого ланцюга з шиї, подарованого йому дідом, і, заклавши його мені, сказав, що тепер я буду за мужчину в домі», - пригадує Юрій Сеньковський. Після цього слід Миколи Сеньковського губиться. Згодом зрідка виринають непідтверджені новини від далеких знайомих. В часи війни хтось невідомий переслав тітці від Червоного хреста в Лондоні продуктову посилку, а вже у новітні часи незнайома літня жінка передала сину, що буцімто вона познайомилася з його батьком в Англії, де той помер і похований на одному з столичних кладовищ.

Гуцульські діти

Євгенія Сеньковська вступила до лав українського повстанського руху, за що у 1945 році її заарештувало НКВС. Під час затримання у будинку було здійснено обшук. Радянські співробітники вилучили більшість скляних фотопластин, які вщент розтоптали у дворі важкими чоботами. Близько 70 збережених світлин Юрій Сеньковський зібрав серед родини. Пані Сеньковська завдяки підкупу упівцями охорони змогла втекти з ув’язнення. «Я потім лиш раз бачив маму. Завдяки одній вчительці з гір. Взимі, ранком, поки ше темно, вона сказала мені йти до певної копиці… Я йду, снігу повно, коло стогу щось шелестить. Нема-нема, аж з тої копиці вилізає моя мама. Поговорила, запиталася за своїх сестер, котрі були заслані. Помолилися… «Ти – сильний, ти – козак!», - сказала. А потім наказала обернутися, йти і більше не дивитися за нею». Відомо, що Євгенія Сеньковська певний час працювала у львівському підпіллі. Вдруге потрапила до арешту під час перетину румунського кордону. У 1947 році загинула.

Портрет Чукутихи

Мистецьке зацікавлення фотографа Сеньковського - це головним чином Карпати. Його об'єктив намагається зафіксувати всю природню красу гір, місцеві краєвиди, вершини й долини, бурхливі потоки й ріки, місцеве населення. Найвідоміший знімок, на якому Микола Сеньковський зафіксував портрет 90-річної народної співачки Марії Кречунєк (Чукутихи), здобув Гран-прі на Міжнародній європейській фотовиставці у Парижі 1931р.

twitter.com facebook.com