Голос історії | 25 серпня | Письменник Павло Загребельний: 5 топ-творів

Павло Загребельний

25 серпня 1924 року - на Полтавщині народився український письменник Павло Загребельний.

Павло Загребельний - Герой України. Автор близько 20 романів, серед яких «Диво», «Розгін», «Смерть у Києві», «Роксолана», «Тисячолітній Миколай», «Я –Богдан».

«Військо можна перемогти – жінку ніколи».

Роман "Роксолана" - твір про одну з найлегендарніших українок усіх часів, яка волею долі з простої полонянки стала спочатку улюбленою, тоді офіційною, а згодом і єдиною дружиною наймогутнішого султана в тисячолітній історії Османської імперії Сулеймана Пишного. Це - одна з найнеймовірніших світових історій. Зачарувавши Сулеймана вродою, веселою вдачею та гострим розумом, донька українського (галицького) священика з Рогатина (теперішня Івано-Франківщина) Настя Лісовська понад тридцять років відігравала визначну роль у культурному та політичному житті імперії.

«Диво» — роман про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об’єднання земель руських та було зведено славнозвісний Софійський собор у Києві. Життєві шляхи героїв — зодчого Сивоока та князя Ярослава — перехрестилися на майдані, де підіймався величний та дивовижний храм. Софія Київська з’єднала долі талановитого майстра і мудрого правителя.

У романі «Я, Богдан» зображено події національно–визвольної війни українського народу проти польської шляхти (1648–1654). Твір написано від імені самого Богдана Хмельницького, який оглядає свій життєвий шлях. Епічна масштабність, широта, виразно–полемічний стиль роздумів центральної постаті — гетьмана Богдана Хмельницького — роблять роман цікавим, динамічним, сповненим непередбачених злетів, оман, суперечностей, через які доля веде головного героя.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

У творі "Смерть у Києві" постає інший герой — Юрій Долгорукий, який служить державі, бореться за єдність нашої землі. Він розсудливий і доброчинний, хоча не завжди об'єктивний у діях. Довгорукий прагне жити в мирі з половцями:

"Не проливши кров іду, бо міг би пролити її ще взимку, зустріти Ізяслава на Волзі, вирізати на пень усю його дружину. Але навіщо?... Треба, щоб у цілій землі був один-єдиний господар і не мав він супротивників, а всі людове щоб були заодно.

...Бо живуть на нашій землі, вже їх нікуди не подінеш, раз прийшли сюди ці люди. Окрім того, хочу відвернути їх від набігів та грабувань, привчити до нашого способу життя".

Роман "Первоміст" подає нам ідею єдності Русі, але дія відбувається не в Києві, а за містом, де збудований перший дерев'яний міст — це символ талановитого народу-будівника:

"А Первоміст, хоч і спалився в той віддалений 4 тяжкий день, але не міг зникнути в нашій пам'яті. Він став набутком часу, він увійшов у час, який не зникає, не має кінця...

Отож, навіть спалений, Первоміст не міг вважатися знищеним остаточно, він існував і далі серед сотень і тисяч мостів майбутніх, які мали бути спалені, зруйновані, понищені, а чи й уцілілі, але володів перевагою перед ними, бо ж був Перший!"

twitter.com facebook.com