Голос історії / 26 грудня. Народився поет Євген Плужник

26 грудня 2018 р.

Євген Плужник

1898 року 26 грудня у слободі Кантемирівка на Воронежчині (Росія) народився Євген Плужник – поет, письменник, політичний в’язень радянської влади.

У родині було восьмеро дітей. Батько Євгена, родом з Полтавщини, хлібороб і небагатий купець, прагнув дати дітям освіту. Євген вчився у Воронежі, Ростові, а закінчив гімназію у 1919 році в Боброві. Невдовзі з родиною переїхав на Полтавщину.

У 1920 році Плужник переїхав до Києва, де вступив до Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. Згодом кинув його і пішов учитися до Київського музично-драматичного інституту ім. Лисенка, але і тут проміняв навчання на літературну творчість. До всього, додалися ще й сухоти, які він успадкував від матері. У Євгена хвороба рано перейшла в третю стадію, і це наклало відбиток на весь спосіб його фізичного існування: обмежені можливості життєвої активності, щорічні лікувальні поїздки у Крим чи на Кавказ, тривалі періоди загострень і «госпітального лежання».

У 1923 році під псевдонімом Кантемирянин (згадка про місце народження) Плужник опублікував перші вірші в газеті «Більшовик» і журналі «Глобус». Тоді ж, у 1923 році Микола Зеров залучає Євгена Плужника до Асоціації письменників («Аспис»), що об'єднувала тоді всю «непролетарську» літературу Києва. 1924 року Плужник стає членом письменницької групи «Ланка», яка 1926 року перетворюється на «Марс» (майстерня революційного слова). На чолі «Марсу», як і «Ланки», стояли Борис Антоненко-Давидович, Валеріан Підмогильний, Григорій Косинка. «Марс» вважали за київську неофіційну філію харківської ВАПЛІТЕ. Обидві організації були розгромлені і ліквідовані одночасно 28 січня 1928 року.

У 1926 році вийшла його перша збірка поезій «Дні». Потім друга - «Рання осінь», поеми «Галілей» і «Канів», єдиний роман «Недуга», тритомна «Антологія української поезії», укладена спільно з Василем Атаманюком та Феліксом Якубовським. Плужник писав для театру п’єси, сценарії для кіностудії, перекладав твори Гоголя, Толстого, Чехова. Разом з Валер’яном Підмогильним видав словник «Фразеологія ділової мови», взявся за переклад «Тихого Дону» Шолохова. У цей час загострилась його хвороба на туберкульоз.

5 грудня 1934 році Євген Плужник за сфабрикованою більшовиками справою заарештований і звинувачений у терорі по справі вбивства Кірова. 28 березня 1935 році він був засуджений, але розстріл майже відразу було замінено десятирічним ув'язненням у спецтаборах.

Утім, для хворого на сухоти Плужника це було рівнозначно смертному вироку. Він помер 2 лютого 1936 року в лазареті Соловецького табору, де до останніх днів писав вірші. Перед смертю попросив води зі словами: «Я вмиюся, згадаю Дніпро і вмру». Поховали його там же, у табірній братській могилі.

За матеріалами =68.ARD_Mo8vj2C6GJJ5LjitzyPv2p5Ewf4TKmYNq6x1A31sJk_d8nrkClqLdOxikIuS-sCrpcttOpZvFXUnLYBdc2zU1XXIIpThHLQDrC_hMYvUhE1fH2MzS1y1iDZq5ogH-sBg3D5sg_rdFDknVXx9_08aMsq39VJGqMAH8a8ABF_HtWjL2wGpPljZDohRMsuIoQmkUtqjZk9J6i810YssMsgQVH-Z-zkS1Y4dpVGH2oHfLWg15x5xppm4isfYnDzKaD_nrnhOkzfBdWA7Wg5ij7XxzrFotNf2SFt4f2gx4Wt17hqQM59Pfnc7S-u8y3cAefTxCQdI2_3PeaFoJZRPdmDiBceCplH1ng_mrXhw_wgvdFXRix8EsCA]УІНП

twitter.com facebook.com