Голос історії / 26 жовтня: засновник українського Зеленого Клину Дмитро Боровик

Дмитро Боровик


26 жовтня 1876 року - народився основоположник українського руху на Зеленому Клині (нині РФ) Дмитро Боровик.

Дмитро Боровик народився на Херсонщині, батько навчив його грамоті та приготував до середньої школи. По її закінченні вступив на агрономічний відділ Ризького політехнікуму. На третьому курсі, відпочиваючи влітку у батьків в Одесі, вступив до лав Революційної української партії (РУП).

Згодом вступив на фізико-математичний факультет Одеського університету, який закінчував 1906 р. Під час навчання в Одесі він бере активну участь у діяльності українських есерів. Але того ж року багато її членів було заарештовано, з ними і Дмитра Боровика. Його було заслано на Туруханщину на 5 років.

Після відбуття заслання Дмитро працював в Ризі, Одесі, Миколаєві, а з 1 вересня 1916 р. був призначений на посаду фізика Владивостоцької метеорологічної обсерваторії, яку посідав до своєї смерті 1920 р.


Зелений Клин


Владивосток був одним із найбільших міст Зеленого Клину. Назва Зелений Клин з’явилася в кінці 19 ст. завдяки масової еміграції українців на південь далекосхідного регіону Російської імперії і витіснила іншу українську назву цього регіону – Закитайщина. Спочатку під Зеленим Клином малася на увазі територія Приамур’я і Усурійського краю, що стала основним об’єктом української колонізації на Далекому Сході в другій половині 19 – початку 20 ст. Однак, коли стало питання про необхідність створення Української держави на Тихому океані, Зелений Клин отримав більш широку інтерпретацію – це територія від Байкалу до Берингової протоки. Фактично всі ці землі в роки Громадянської війни були охоплені спільною боротьбою українців за створення єдиної і незалежної держави.

З перших же днів Лютневої революції 1917 року Дмитро Боровик поринає в місцеве українське громадське життя, ставши одним з організаторів Владивостоцької Української Громади, яка влітку 1917 р. нараховувала вже 3 тис. членів.

Дмитро Боровик став одним з фундаторів і створеної у Владивостоці на початку 1918 р. "Просвіти", був засновником і головою (1918-1920) клубу "Українська хата", що об'єднав "культурнiйшу верству мiйського i окружного українства, трудящу iнтелiгенцiю". Був членом комісії з вироблення статуту Владивостоцької Української Окружної Ради, брав участь у роботі і всіх чотирьох Українських Далекосхідніх з'їздів, що відбулися в 1917-1918 рр.


Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)


Як публіцист Дмитро Боровик виступав на сторінках заснованої ним газети "Українець на Зеленому Клині". Ця газета, перше число якої вийшло у Владивостоці 30 квітня 1917 р., стала першою українською газетою не лише на Далекому Сході, а і взагалі в Азії. На сторінках газети Дмитро Миронович гостро реагував на всі події в українському національному русі як на Україні, так і на Далекому Сході, просвічував своїх земляків, закликав до єдности, ганьбив всі вади в місцевому українському громадському житті та ворожу до українства політику більшовиків.

Протягом 1917-1918 рр. зусиллями Дмитра Боровика вийшло 39 чисел "Українця на Зеленому Клині". В 1919 р., за колчаківської диктатури, довелось випустити тільки два числа і останнє, 42-ге число, присвячене Шевченківським роковинам, Дмитро Миронович спромігся видати 25 березня 1920 р.

Дмитро Боровик тяжко хворів, і 4 листопада 1920 року його не стало. Вiн похований у Владивостоцi, у землi Зеленого Клину, яка дала останнiй притулок сотням тисяч українцiв. Але місце його поховання невідоме.

twitter.com facebook.com