Голос історії. 27 квітня. Михайло Старицький: Той, хто придумав слово "мрія"

Михайло Старицький

27 квітня 1904 року - помер Михайло Старицький – фундатор українського професійного театру, письменник.

Михайло Старицький народився на Полтавщині у багатодітній родині. У 12 років залишився сиротою, тож виховувався у родині дядька - В. Лисенка, батька славетного українського композитора Миколи Лисенка. Разом із Миколою Михайло вчився у Харківському, згодом у Київському університетах.

Михайло Старицький

В одну із поїздок на батьківщину Михайло закохався у селянку Степаніду. Саме завдяки дівчині з'явилися його відоме: "Ніч яка, Господи, місячна, ясная, зоряна, видно, хоч голки збирай. Вийди коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай...". Втім, Степанида виявилася вже зарученою, а до серця молодого Михайла достукалася 14-річна троюрідна сестра - Софійка Лисенко. Молодята обвінчались і жили разом 41 рік. А до віршів закоханого Михайла його троюрідний брат Микола Лисенко написав музику.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

Лисенко та Старицький заснували Товариство українських сценічних аматорів, здійснили спочатку аматорську постановку опер, оперет, а потім на професійній сцені - 13 власних п'єс. Театр потребував коштів тому Михайло продав своє село на Поділлі і вклав усе в справу. Так склалася відома трупа корифеїв. Іван Франко писав: "Склалося товариство, якого Україна не бачила ні до, ні після". Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж на імператорській сцені, мали найкращі декорації та костюми, хор і оркестр. Після розколу трупи на два колективи (М. Старицького і М. Кропивницького) зі Старицьким залишилася молодь (М. Садовська-Барілотті, О. Вірина та інші). У 1886—1887 pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.

Десять років Михайло Старицький віддав театру, поки геть не розорився. Він зібрав корифеїв, чесно виклав їм стан справи і попросив на короткий час затягнути паски. Ніхто з трупи не пішов на погіршення умов заради театру.

Михайло Старицький

З того часу Старицький став кабінетним письменником (жив на гонорари): захоплено виспівав трилогію про Богдана, "Останні орли", "Облога Буші", "Руїна".

До слова, саме Михайло Старицький подарував нам такі слова, як мрія (від слова «мріти», тобто те, що ледь-ледь видніється), майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, страдниця, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, маєво, знадливий, стуманілий, пестливий, привабливий, потужний та багато-багато инших.

Митець пішов з життя вранці 27 квітня 1904 р. від серцевого нападу. Похований Михайло Старицький на Байковому цвинтарі в Києві.

За матеріялами сайту www.uamodna.com

twitter.com facebook.com