Голос історії: 27 листопада. Григорій Чупринка. Василь Липківський (ВІДЕО)

Гриць Чупринка

27 листопада 1879 р. – у селі Гоголівці на Чернігівщині народився Гриць Чупринка, поет та повстанець. Його прізвище командир УПА Роман Шухевич узяв собі за псевдо (Тарас Чупринка).

"Грицько зразу в наше життя вніс дух непокори, протесту, бунтарства, навіть анархічності й бурлацтва, — згадував гімназійний товариш Микола Ґалаґан, коли вони вчились у Києві. — Став верховодити на квартирі та в гімназії, де був організатором різних акцій проти начальства й протестів проти суворих правил. Учителі просто боялися викликати його до дошки — щоб не потрапити в якусь неприємну історію з "отчаянним сорвіґоловой".

Голос історії: 26 листопада

Чупринка на закиди в його бік відповідав віршованими каламбурами чи сатиричними віршами. Якось з села приїхав його батько у колоритному жупані. Гімназисти почали підсміюватись. Тоді Гриць Чупринка "з усією своєю нестриманістю й безоглядністю" морально знищив своїх кривдників. І гордо заявив, що вони з батьком нащадки козацького роду і не дадуть себе ображати.

Грицько Чупринка був закоханий у Олену Ніговську – вчительку початкових класів гоголівської школи, яка працювала тут з 1912-го. Він приходив до неї додому, «сідав на маленький ослінчик і говорив: «Ви цариця мого серця, я сяду біля Ваших ніг і прочитаю Вам свої нові вірші», – розказувала згодом вчителька, яка на той час дуже боялася запального молодика. Низку своїх поезій Чупринка присвятив саме їй.

Чупринка

За «підбурювання» селян Чернігівщини до протестів під час революції 1905-1907 років його вперше заарештують.

«Вірний своїй вдачі, – писав про Чупринку Володимир Дорошенко, – що не терпіла утертих шляхів та не зносила громадської дисципліни, жив він правдивим бурлакою. Мешкав в якихось сумесних квартирах, де займав один з кутів. Водив компанію здебільшого з «бувшими людьми» по різних чайних та глухих куточках на Деміївці або на Подолі. Мав там серед злодіїв та проституток знайомих і приятелів, що любили його і називали нашим поетом. Відкидаючи з огидою облудний і фарисейський світ «приличних людей» за його неправду і низькопоклонство, почував себе Чупринка добре лише на дні». Саме в цей період Гриць Чупринка написав найвідоміші поетичні збірки.

1919-го організував селянське антибільшовицьке повстання на Чернігівщині. Його авторитет серед селянства був величезний. За першим закликом вони вступали до загону «отамана Григорія Оврамовича». Чекістам вдалося захопити Чупринку, але від розстрілу його врятувало заступництво Олекси Шумського – тодішнього народного комісара освіти УСРР. Той особисто звернувся до голови Всеукраїнської ЧК Віліса Лациса зважити на особливі заслуги Чупринки як поета.

1921-го Григорій Чупринка займався налагодженням контактів між підпільними групами та партизанськими загонами, що діяли на окупованих більшовиками українських землях і узгоджували діяльність з урядом УНР. Він був учасником військового з‘їзду отаманів Холодного Яру, невдовзі після чого Чупринку знову заарештували. 28 серпня 1921-го колегія Київського губернського ЧК засудила Григорію Чупринку до розстрілу. Того ж дня вирок було виконано. Місце поховання поета невідомо. Григорія Чупринку реабілітували 1996 року рішенням Київської обласної прокуратури.

Василь Липківській

1937р. – за вироком трійки НКВС розстріляно мирополита УАПЦ 73-річного Василя Липківського. Обвинувачувальний вирок передбачав вищу міру покарання за «антирадянську агітацію у великих масштабах». Місце поховання митрополита невідоме. На Лук’янівському цвинтарі у Києві встановлений пам’ятний Хрест на символічній могилі. 1997-го Собор УАПЦ канонізував Василя Липківського та інших церковних мучеників 1920-1930 років, а день їхної пам’яти визначено 27 листопада.

(За матеріялами сайту УІНП)

twitter.com facebook.com vkontakte.ru