Голос історії. 6 грудня. Перший Зимовий похід армії УНР

Учасники 1 зимового походу. Конвой Омеляновича-Павленка

6 грудня 1919 року - почався Перший Зимовий похід - рейд військових з'єднань Армії Української Народної Республіки по тилах радянських і білогвардійських військ.

У листопаді 1919 року, після втрат у попередніх боях та пошестю тифу Армія УНР виявилася затиснутою у "трикутнику смерті" в районі Старокостянтинова. На той час в Армії залишилося 8–10 тис. вояків. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході – польська, на півночі – Червона. Під тиском переважаючих сил противника Армія УНР змушена була відійти на північ, під її контролем залишалася невелика територія в районі м. Любар Волинської губернії.

Програми Ірини Фаріон з циклу "Велич особистости" ВІДЕО

У таких умовах регулярна армія нічого не могла вдіяти. 4–6 грудня 1919 в Новій Чорториї відбулася нарада представників уряду та вищого командування армії за участю Головного Отамана Симона Петлюри, командарма полковника Василя Тютюнника, Юрія Тютюнника, Михайла Омеляновича-Павленка, Євгена Коновальця та ин. Вона ухвалила ліквідувати регулярний фронт, вийти у ворожий тил і розпочати партизанську війну разом із повстанськими загонами. Уряд прийняв рішення про від'їзд Симона Петлюри до Варшави. 5 грудня Петлюра призначив командувачем Армії УНР замість смертельно хворого Василя Тютюнника (помер через два тижні) начальника Запорізької збірної дивізії полковника Михайла Омеляновича-Павленка, а його заступником начальника Київської збірної дивізії полковника Юрка Тютюнника.

Голос історії. 20 жовтня. Розстріл Юрія Тютюнника

Перший Зимовий похід розпочався 6 грудня 1919. Боєздатні частини були зведені в 4 групи: Запорізьку, Київську, Волинську та Третю стрілецьку дивізію зі Спільною юнацькою школою. Командуючий армією – генерал-хорунжий Михайло Омелянович-Павленко. Загальна чисельність армії становила близько 10 тис. вояків (з них боєздатних 3–3,5 тис.) при 2 тис. шабель та 12 гарматах. Січові стрільці під командою Євгена Коновальця відмовилися брати участь у рейді, оскільки не бачили сенсу в партизанських діях. Частина їх самодемобілізувалася, решта приєдналася до инших підрозділів Армії УНР.

Михайло Омелянович-Павленко

У грудні 1919 – березні 1920 українські війська, у тяжких боях знищуючи ворожі гарнізони й окремі військові формування білогвардійців та червоних, пройшли по Єлизаветградщині, форсували Дніпро, зайняли Умань, Черкаси, Канів, Смілу та инші населені пункти. Під час походу командування підтримувало постійний зв'язок з урядом і Симоном Петлюрою. У квітні 1920 за наказом Петлюри війська почали пробиватися на захід, щоб об'єднатися з українськими частинами на польсько-радянському фронті. 6 травня 1920 в районі Ямполя відбулося з'єднання частин Армії УНР.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

За 180 днів Зимового походу армія пройшла 2500 км, захопила значні трофеї та полонених, здобула декілька населених пунктів: Умань, Бобринець, Вознесенськ. Загалом за час походу провела близько 50-ти боїв. Наявність армії давала підстави Симону Петлюрі говорити з начальником Польської держави і її війська Юзефом Пілсудським про спільний фронт проти більшовиків і саме про допомогу поляків у звільненні України, а не про заміну більшовицької окупації на польську. Перший зимовий похід сприяв поширенню селянських повстань в Україні, показав силу духу і жертовність вояків Армії УНР в боротьбі за державність.

Залізний Хрест

Усіх учасників походу було нагороджено орденом Залізного Хреста. Знак ордену №1 одержав командарм Михайло Омелянович-Павленко (на листівці вище у командарма на грудях саме цей орден), №2 – начальник штабу в зимовому поході генерал Юрко Тютюнник, №3 – командир 2-ї Волинської дивізії генерал Олександр Загродський. Загалом було нагороджено до 4 тисяч козаків і старшин. Лицарі ордену прийняли рішення відзначати 6-го грудня свято відзнаки Залізного Хреста. Пізніше в еміграції була створена Орденська рада рицарів Зимового походу.

(За даними сайту Інституту Національної історії)

twitter.com facebook.com vkontakte.ru