Голос історії. 6 квітня. Микола Скліфосовський, Олександр Орлов

Голос історії. 6 квітня. Микола Скліфосовський, Олександр Орлов

Микола Скліфосовський

6 квітня 1836 року - 180 років з дня народження Миколи Скліфосовського, українського хірурга.

Народився він у сім'ї бідного канцеляриста на Херсонщині, виховувався в притулку для сиріт. У 1859р. закінчив Московський університет. Короткий час працював лікарем на Херсонщині, звідки перейшов в Одеську міську лікарню, де працював 8 років. За цей час виявив себе як видатний хірург, опублікував близько 20 наукових праць.

Через 4 роки Скліфосовський, захистивши дисертацію, виїхав на 2 роки за кордон, відвідав клініки Німеччини, Франції, Англії. За рекомендацією М. І. Пирогова 1870 р. Скліфосовського обрали професором хірургії Київського університету, але він поїхав на франко-прусський фронт і звідти повернувся до Петербурга, де дістав кафедру оперативної хірургії. У Петербурзі Скліфосовський працював 9 років, за цей час двічі виїжджав на фронти російсько-турецької війни, де виявив себе як досвідчений хірург і організатор подання допомоги пораненим із застосуванням антисептики.

У 1880 p. М.В.Скліфосовського було обрано професором Московського університету. Працював Скліфосовський у Москві 14 років. Він очолив велику роботу з планування і будівництва нового клінічного містечка на Дівочому полі в Москві, яке тепер є базою медичного інституту. Збудовані ним клініки були для тих часів найдосконалішими в Европі щодо забезпечення умов для лікувальної, педагогічної і науково-дослідної роботи. Ще 7 років творчої діяльності Скліфосовського припадають на Петербург, де він очолив єдиний у ті часи Інститут удосконалення лікарів, обсяг і умови роботи якого він значно збільшив і поліпшив.

пам'ятник Скліфосовському

Останні чотири роки свого життя Микола Скліфосовський провів у родинній садибі в селі Яківці під Полтавою. Маєток площею 600 десятин (одна десятина – трохи більше гектара) займав практично всю територію, іменовану Полем Полтавської битви.

Всесвітньо відомий лікар мав велику тягу до сільського господарства. У його маєтку були коні, рогата худоба, свині, кури, качки, він тримав пасіку на 15 вуликів. Надлишки живності і продуктів просто роздавав. А сад, посаджений Скліфосовським, взагалі називали «Полтавською швейцарією». У ньому родили не тільки звичні для тутешньої місцевості яблука, груші, абрикоси, шовковиця, але й дивовижні персики і виноград.

Олександр Орлов

6 квітня 1880 року — народився Олександр Орлов, український радянський астроном, академік, засновник Полтавської гравіметричної обсерваторії, будівничий і перший директор Головної астрономічної обсерваторії НАНУ.

Олександр Орлов народився у Смоленську у багатодітній родині священика. Орлов навчався у кращих вузах Європи і мав доволі широкі наукові інтереси. У 1913-1934 — директор Одеської обсерваторії і професор Новоросійського університету в Одесі. Висунув ідею створення в Україні Центральної астрономічної обсерваторії в районі Канева і створює при Українській академії наук Астрономічне обчислювальне бюро.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

У 1939–1941 був директором Карпатської астрономічної обсерваторії, віддав багато сил для її відродження. У 1944 Орлов був призначений директором новоствореної Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР під Києвом; під його керівництвом був розроблений проект обсерваторії і почалося її будівництво. На цій посаді він перебував до 1948, потім очолював обсерваторію в 1950–1951.

Він - авторитетний фахівець в області вивчення коливань широти і руху полюсів Землі, один з творців геодинаміки - науки, яка вивчає Землю як складну фізичну систему, яка знаходиться під впливом зовнішніх сил. Також учений розробив нові методи гравіметрії - науки, що вивчає гравітаційне поле Землі, і створив гравіметричні карти України, Європейської частини Росії, Сибіру і Алтаю та зв'язав їх в єдину сітку.

twitter.com facebook.com