Голос історії. 7 квітня. Іларіон Свенцицький

7 квітня 2018 р.

Іларіон Свенціцький

5 квітня - 140 років з дня народження Іларіона Свєнцицького (1876-1956), вченого, філолога, музейного діяча, мистецтвознавця;

Народився Іларіон Семенович в невеликому містечку Буськ на Львівщині. З 1885 по 1899 роки здобував освіту у Львові - спочатку в Українській академічній гімназії, потім в університеті, де навчався на математично-філософському факультеті. Продовжити навчання вирішив у Петербурзі - вже як слухач історико-філологічного факультету місцевого університету й Археологічного інституту. Студіював і у Відні – там здобув ступінь доктора у галузі філософії.

З 1913 року стає приват-доцентом кафедри слов'янської філології Львівського університету. Викладав Свєнціцький і в Українському таємному університеті, що існував у Львові в 1921-1925 роках, а також займав посади завідувача кафедри слов'янської філології Львівського університету, завідувача Львівського відділу інституту мовознавства.

Згодом Свенціцький - директор Церковного музею у Львові (1905-1952 роки), приват-доцент (з 1913 року) і професор (з 1941 року) східно- і південнослов'янських літератур у Львівському університеті, член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1914 року), керівник відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (з 1944 року), автор численних наукових праць з музеєзнавства, історії мистецтва, філології, етнографії, упорядник польсько-українського словника тощо.

Іларіон Свенціцький з донькою

Перша дисертація Свєнціцького як історика української філософії вийшла з друку у Львові 1901 року під назвою „Початки філософії в руській літературі ХI-ХVI ст.”. Ця книжка може вважатися хронологічно першою спробою нарису історії української філософії.

Вчений Свєнціцький цікавився мовою рукописних пам'яток. Зокрема, вивчав літописи, договори, євангелія і на основі цих досліджень написав "Нариси з історії української мови XI-XVIII століття" (1920). У його науковому активі – фонетичні особливості бойківської говірки села Бітля, граматика української мови для поляків і російської – для українців і поляків, статті про Винниченка, Шевченка, Франка.

Свєнціцький був також фаховим музеєзнавцем. Вивчав орнаменти рукописних книг, гравюри, іконопис. Цікавився і сучасним для нього мистецтвом. У 1931 році організував у Національному музеї галерею українських модерних картин. Як етнограф вивчав виникнення українських колядок, щедрівок, а також похоронні голосіння.

twitter.com facebook.com vkontakte.ru