Голос історії. 7 травня. Микола Кащенко

Голос історії. 7 травня. Микола Кащенко

Акліматизаційний сад Миколи Кащенка

7 травня 1885 року — народився Микола Кащенко, український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, доктор медицини та зоології, засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві, один з піонерів дослідження фауни Сибіру. Важливою заслугою вченого є створення ним у Томську зоологічного музею.

Учений опублікував понад 200 наукових досліджень з ембріології, гістології, мікроскопічної техніки, археології, палеонтології, зоології, акліматизації культурних рослин в умовах Сибіру і України.

Харків, Томськ, численні експедиції Сибіром, Петербург, нарешті Київ - усюди Кащенко невтомно займався науковою роботою.

Микола Кащенко

З 1900 року професор М. Кащенко зацікавився плодівництвом. Його захопила ідея створити плодові сади в Сибіру, де їх ніколи не було через несприятливі кліматичні умови. У 1902 р. Микола Кащенко біля купленого ним будинку заклав сад. Тут він вирощував яблуні, вишні, малину, аґрус, смородину, троянди та багато городніх культур: томати, кукурудзу, савойську і брюссельську капусту та ін. У результаті наполегливої праці український учений вивів цінні сорти яблуні, аґрусу, дині, кукурудзи та ін., ставши основоположником наукового садівництва Сибіру.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

Основну увагу в науковому пошуку в останні роки життя М. Кащенко спрямував на вивчення і створення нових сортів південних плодових, ягідних та лікарських рослин, придатних для вирощування в північній частині України. Результатом селекційної роботи вченого стали численні нові сорти персиків, абрикосів, винограду, яблунь. Усі ці рослини експонувалися в Зоологічному музеї АН України. Мрією Кащенка було засадити пагорби Києва абрикосами і персиками, які своїм цвітінням і плодами дарували б людям радість.

Микола Кащенко в саду

Микола Кащенко заснував Акліматизаційний сад. У 1922 році він був перенесений на Лук’янівку (сучасна адреса – вул. Мельникова), де у М. Кащенка був власний будинок та 0,5 га саду. Колекція налічувала близько 6 тис. рослин, нині на території Інституту міжнародних відносин зберігся лише один старий платан – залишок Акліматизаційного саду.

Під час голодомору 1932-го року, вже перебуваючи в України Кащенко написав об’яви, що лікує хворих травами, бо знавцем цієї справи був блискучим. Лікар пояснював дію трав, встановлював діагноз і просто дарував лікарські рослини людям, адже немічні й виснажені голодом пацієнти платити були неспроможні.

Помер Микола Кащенко у 1935 році.

twitter.com facebook.com