Голос історії. 8 листопада. Гетьман Байда-Вишневецький

Дмитро Вишневецький

8 листопада 1516 року - народився Дмитро Вишневецький, козацький ватажок та гетьман, засновник Запорозької Січі та Донського козацтва.

Дмитро був старшим з чотирьох синів в родині князів Вишневецьких, що володіли величезними маєтностями в Україні. Родина Вишневецьких походила з нащадків великого князя литовського Ольгерда, котрі поріднилися з українськими магнатами Острозькими.

Наприкінці 1540-х рр. Дмитро взяв участь у походах на Очаків — форпост Османської імперії. Князь литовський та король польський Сігізмунд ІІ Август, віддаючи данину поваги сміливості та видатним талантам Дмитра, призначає його старостою міст-фортець Черкас та Канева. З цього часу оборона від татарських набігів стала його офіційним обов’язком.

У 1552 році на власні кошти розпочав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця, куди до нього стікалися козаки. Ця фортеця мала стати форпостом у боротьбі з татарською агресією. Козаки оточили її земляними валами, на яких із дубових кряжів зводили стіни та башти для гармат. Так починалась Запорізька Січ.

Дмитро Вишневецький увійшов в народні думи під іменем Байди – безтурботним гультіпакою, що тільки й знає пити мед-горілку. Вишневецький був першим, хто вирішив покласти край турецькому й татарському пануванню в південних степах України. Зібравши під своєю орудою чимале військо, він організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі. Він служив і литовському князю, і московському царю, але головною його метою був захист українських земель від іноземної навали, тож ані Сігізмунд ані Іван Грозний непокоїлись через самостійність гетьмана.

Запорізька Січ

1560 року князь Вишневецький на чолі 5000 козаків вирушає у похід проти Кримського ханства. Козаче військо підійшло до устя Дону та обложило турецьку фортецю Азов, за допомогою якої турки контролювали північно-східне узбережжя Азівського моря. Здобути могутню фортецю штурмом Вишневецький не зміг, але вирішив переграти турків тактично, навіки перекривши їм через Дін шлях у глибину Росії та на схід України. У 70 кілометрах від Озова вверх по Дону князь Дмитро засновує козацьке містечко, яке називає Черкаський городок, на згадку про українські Черкаси, де розпочиналася його бойова служба і звідки походили його запорізькі козаки. Так само, як Запорізька Січ мусила перекривати шлях татарам і туркам вверх по Дніпру, Черкаський городок перекривав їм шлях по Дону. Першим донським отаманом став теж виходець з Черкас Михайло Черкашенин, з якого і розпочинається справжня історія Донського козацтва. Центром Донського козацтва Черкаський городок залишається майже 250 років, до 1805-го, коли отаман Матвій Платов переносить столицю козаків на нове місце, надавши їй, на згадку про стару, ім’я Новочеркаська. Те ж перше поселення, яке заснував князь Дмитро Вишневецький, тепер називається станиця Старочеркаська, що в Аксайському районі Ростовської області.

Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)

1563 року до Вишневецького звернулися молдавські бояри, які обрали його господарем Молдавії та просили допомоги від запорізьких козаків у боротьбі з турецьким ставлеником. Байда-Вишневецький відправився до Молдавії, але був взятий у полон і потрапив до рук турецького султана. Султан наказав стратити князя, а козаків, що були разом з ним, відправили на галери.

В народі казали, що перед стратою йому пропонували відмовитись від православ‘я, обіцяючи життя і свободу, але князь вдмовився. Турки розтяли йому груди і, сподіваючись здобути мужність знаменитого гетьмана, вийняли серце, розділили і з‘їли його. За «Хронікою» Мартина Бєльського, козацького ватажка скинули з фортечного муру в Галаті на крюк; він провисів на ньому три дні, доки турки, обурені прокльонами Байди, спрямованими проти мусульманської віри, застрелили його із луків.

twitter.com facebook.com vkontakte.ru