Голос історії / 9 грудня: народились Борис Грінченко та Патріярх Володимир // ВІДЕО

Борис Грінченко


9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині народився Борис Грінченко, український письменник, учений-мовознавець, автор першого фундаментального "Словаря української мови" (1907-1909), один з організаторів товариства "Просвіта". Його батько – шляхтич, відставний штабс-капітан, мав кілька десятин землі, водяний млин. Мати - дочка полковника Поліксенія Літарьова. У родині розмовляли російською мовою. Хлопець рано навчився читати, виявив потяг до книжок. Єдиний навчальний заклад, де він учився, - реальне училище у Харкові. За читання нелегальних "метеликів" Сергія Подолинського гімназиста виключили з п'ятого класу і помістили до в'язниці. За два місяці перебування у буцегарні юнак захворів на туберкульоз.

Довелося заробляти на власний хліб. Борис жив у сім'ї шевця, та й навчився шити чоботи. На заощаджені копійки від заробітку купував книжки і займався самоосвітою. У 18 років Грінченко склав екзамен на звання народного вчителя. На учительських курсах Борис Грінченко познайомився з росіянкою Марією Гладиліною. Борис і Марія були однолітками, двадцятилітніми одружилися, того ж року народили доньку. Родина між собою спілкувалася тільки українською. Батькі самі писали для Насточки перші книжечки, потім першу граматику та підручники.


Програма "Голос історії": день за днем (тексти, відео, аудіо)


Упродовж шести років Грінченко викладав у приватній школі Христі Алчевської, у с. Олексіївці на Луганщині. Настя бавилася з селянськими дітьми, частенько до села приїздили Алчевські. Тоді Настя бавилася з Христиною.

З 1894 року родина переїхала до Чернігова і почалася у діловода Б. Грінченка "неволя канцелярська". Поряд із столом Грінченка був стіл поета Володимира Самійленка, який не раз рятував Бориса Дмитровича, у якого був талант губити документи.

А у вільний від роботи час родина упорядкувала музей Шевченка, організувала земську друкарню, видавала книжки для українців (найдорожча книга коштувала 5 коп.). Маленька кімнатка Грінченків на Чернігівському шосе дивувала гостей: хазяїни її завжди щось писали, редагували. Марія Грінченко, письменниця (псевдонім М. Загірня), перекладач із десятка мов, узяла на себе більшу частину редакційної роботи. А поряд них Настуся зростала, писала поезії, перекладала з англійської, єврейської, французької.



Сучасники говорили, що Грінченко – лицар обов'язку. Він написав чотири повісті, десятки оповідань кілька драматичних творів. Подвигом Грінченка був чотиритомний словник української мови.

За все треба платити. І Борис Дмитрович, і Настя заплатили здоров'ям: непосильна робота подарувала сухоти. У цей час Настя захопилася політичною боротьбою, стала членом радикальної партії. Саме за це її було запроторено до буцегарні. У в'язниці, під пильним наглядом жандармів 24-річній Насті довелося народжувати й померти під час пологів. Її маленька донечка теж невдовзі померла.

Батьки упродовж двох років видавали спеціальну бібліотечну серію "Книжки пам'яті Насті Грінченко". Та від хвороби згасає й Борис Грінченко. Вони позичають гроші, Марія везе чоловіка до Італії. Та врятувати не можна: на цифрі 47 обірвалося земне буття Бориса Грінченка. Марія привезла дорогий прах до Києва, поховала поряд із дочкою. На похоронах пролунало: "Він більше зробив, ніж прожив!"

"Життя порожнє, все опустіло. Нема чим жити. Лишилася тільки праця, і я житиму для праці", - записала Марія Грінченко.


патріярх Володимир


1925р. – на Івано-Франківщині народився Святіший Патріярх Київський і всієї Руси-України УПЦ Київського Патріярхату (в 1993 – 1995 рр.) Володимир (Василь Романюк). Дисидент, правозахисник, член Української Гельсінської групи, політв’язень комуністичного режиму.

Належав до ОУН. У вересні 1944-го Військовий трибунал НКВС засудив Романюка на 10 років виправно-трудових робіт. Родину вислали до Сибіру, де від каторжних умов праці помер батько. Молодшого брата енкаведисти розстріляли. Через два роки Романюка повторно засудили за “антирадянську агітацію і пропаганду”. Цей термін відбував на Колимі.

Після амністії 1953-го, повернувся в Україну, отримав духовну освіту й служив священиком. 1972-го засуджений на 7 років позбавлення волі та 3 роки заслання за активну правозахисну діяльність. Перебуваючи на засланні відмовився від радянського громадянства і проголосив про перехід до Української Автокефальної Православної Церкви.

Після звільнення Василь Романюк ніс служіння у Північній Америці в парафіях УАПЦ. Написав книгу “Голос у пустелі”. 1990-го здійснив постриг у чернецтво і прийняв ім’я Володимир. Став одним із засновників Української Православної церкви Київського Патріярхату.

Він став архієпископом Львівським, увійшов до Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату. 1993-го став митрополитом. 21 жовтня 1993-го Всеукраїнський Православний Собор обрав Володимира (Романюка) Предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріярхату з титулом Патріярха Київського і всієї Руси-України.

Помер 14 липня 1995-го. Навколо його смерті залишилося чимало нез’ясованих обставин. Траурну процесію з тілом Володимира, якого планувалося поховати в Софіївському соборі, туди не пустили. Була спровокована сутичка між представниками УПЦ КП, прихильниками УПЦ МП та силовиками. Поховали Патріярха Володимира біля головного входу до Святої Софії.

(За матеріялами УІНП)


Майдан


До другої річниці Революції гідності: чим жив Майдан 9 грудня 2013-го року (з архіву "Голосу свободи")

Ігор Швайка закликав не піддаватися чуткам, які ширяться з недостовірних джерел, бо вони покликані тримати протестувальників у напрузі. Свободівець також підкреслив, що хлопці на блокпостах проходять спеціяльні вишколи щодо того, як правильно реагувати на агресію силовиків. Вони забезпечені теплою їжею та наметами.

Ігор Швайка про "паніку" на Майдані й блокування урядового кварталу (ВІДЕО)


Ігор Швайка про ситуацію у приміщенні КМДА та на барикадах (ВІДЕО)


Олег Тягнибок: Росія направила до України ФСБ та поліцію. Очікування штурму (ВІДЕО)


twitter.com facebook.com