Голос історії. Федір Вовк: цікаві факти, які варто знати про етнографа

Федір Вовк

Федір Вовк (17 березня 1847 – 29 червня 1918) – етнограф, антрополог, археолог, громадський діяч. Автор понад 200 наукових робіт, якими здобув світове визнання. У власних дослідженнях дійшов висновку, що українці становлять окремий антропологічний тип з оригінальними етнографічними особливостями.

У деяких енциклопедіях подаються два тотожні прізвища: Вовк та Волков (у дужках). Річ у тому, що коли його батько, Кіндрат, був малим хлопцем, сім’я переїхала до Криму. Коли юнак підріс, його забрали до війська, проте він утік звідти. Згодом, коли дезертирам оголосили амністію, повернувся до армії, дослужився до офіцера й відтоді в документах і почали писати не Вовк, а зрусифіковане “Волков”.

Був одним із помічників Володимира Антоновича в організації і проведенні ІІІ Археологічного з’їзду. Разом з Олександром Русовим підготував до друку “Кобзар” Тараса Шевченка, який вийшов у 1878 році в Празі та Женеві і містив заборонені в Росії твори .

Після успішного захисту дисертації здобув ступінь доктора природничих наук Сорбонського університету. 19 листопада 1916 року був нагороджений орденом Почесного легіону Французької Республіки.

Ім’я Федора Вовка нерозривно пов’язане із Трипільською культурою. Під час розкопок під керівництвом вченого були знайдені зразки мистецтва кам’яної доби: унікальний браслет на пластині з бивня мамонта, стилізовані жіночі статуетки. За доповідь про цю пам’ятку на XIV Міжнародному конгресі з антропології та доісторичної археології у Женеві Федора Вовка нагородили премією Кана.

17 жовтня 1917 року дослідника було обрано почесним членом новоствореного київського Географічного інституту. 29 жовтня 1917 року Петроградський університет надав йому звання почесного доктора антропології та етнографії «honoris causa».

У праці “Етнографічнічні особливості українського народу” він вперше різнобічно охопив український побут, науково обґрунтував висновок, що український народ і з етнографічного боку являє окремішню цілість.

Ім’я Федора Вовка було на десятиліття вилучено із історичного та наукового обігу, адже його концепція жодним чином не “вписувалася” в теорію про “злиття братніх народів”. Дослідникові вдалося налагодити систематичне збирання антропологічних матеріалів на теренах України й у місцях компактного проживання українців (Курщина, Кубань, Подоння тощо). Зібрані матеріали охопили близько 5 тисяч осіб і стали основою узагальнюючої праці, у якій вперше подана розгорнута характеристика антропологічних рис українського народу; визначені його генетичні зв’язки, а також місце українців у системі антропологічних типів Європи.

Світове визнання принесла вченому надзвичайна цікава, але, на жаль, і досі не опублікована в Україні робота – “Шлюбний ритуал та обряди на Україні”, надрукована спочатку в Болгарії, а згодом – у Франції (1892).

twitter.com facebook.com vkontakte.ru