Голос історії. Перше засідання Української Центральної Ради

Михайло Грушевський

28 березня 1917 року відбулося перше засідання Української Центральної Ради, яке очолив Михайло Грушевський.

23 березня, перед поверненням із заслання Михайла Грушевського, на своєму другому засіданні Центральна Рада ухвалює рішення, «щоб президіум Ради привітав п. Грушевського, коли він приїде до Києва».

Коли Рада збирається наступного разу, 25 березня, уточнюється, що «президіум УЦР повинен привітати М.С. Грушевського в його помешканні, а потім запросити його на збори Центральної Ради».

Михайло Грушевський прибуває до Києва 26-го, однак всі плани летять шкереберть. На засіданні того ж дня, яке вже традиційно веде Федір Крижанівський, «голова повідомляє присутніх, що привітання п. Грушевського не відбулось, позаяк він був хворим після подорожі».

Дорогою до Києва, десь під Брянськом, зайнялося сусіднє купе потягу, в якому їхав Грушевський. За 5 хвилин вагон згорів дощенту. Вогонь знищив книги й стародруки, одяг і білизну професора. До Києва він дістався лише в ніч на 26 березня.

До педагогічного музею, де працювала Центральна Рада, Михайло Грушевський навідався 27 березня. Невеличка кімнатка на другому поверсі, один стіл та кілька лавок, півтора десятка осіб – так виглядав на той час майбутній український парламент.

Михайло Грушевський вперше головує на засіданні Центральної Ради у середу, 28 березня. «Збори вітають п. Грушевського», – відзначено в протоколі. З його поверненням багато хто (насамперед, тупівці) пов’язував надії на припинення суперечностей й об’єднання демократичних сил.

Євген Чикаленко: «…ми всі вважали його за «некоронованого короля України», який приїде, то дасть всьому порядок і лад».

На засіданні 28 березня вирішують «почепити національний прапор на будинкові міської думи на тім місці, де був раніш царський вензель». Володимира Науменка обирають заступником голови Центральної Ради. А також обговорюють план української маніфестації 1 квітня.

Агітаційній комісії доручили за два дні підготувати проект Всеукраїнського з’їзду. Михайло Грушевський розуміє, що пасивне очікування українцями поступок із боку царського уряду безперспективне, необхідно активно боротися за автономію.

«Щоб надати Центральній раді характер справжнього представництва всього організованого українського народу, рішено якомога скоріше скликати з’їзд представників організованої української людності цілої України», – напише він за кілька днів.

Сергій Горобець, УІНП

twitter.com facebook.com vkontakte.ru