На Харківщині попрощались із офіцером Мирославом Мислою (ФОТО, ВІДЕО)

похорон

У селі Волохів Яр, що на Харківщині, з військовими почестями поховали свободівця Мирослава Мислу, який загинув у російсько-українській війні біля села Кримське Луганської области. Біля п'яти сотень осіб зібралися віддати останню шану герою. Односельці, друзі, бойові побратими та свободівці з усієї України прощалися з другом Мирославом Мислою.

Також на прощанні були присутні заступник голови Харківської облдержадміністрації Михайло Черняк та військовий комісар Харківської области Юрій Калгушкін. Панахиду за загиблим воїном відправив Архиєпископ Харківський і Полтавський Української Автокефальної Православної Церкви Ігор (Ісіченко).

Мирослав Мисла: промова на День Злуки, 22 січня 2015 року

Олег Тягнибок: "Мені тяжко передати весь той біль та смуток, який охопив кожного, коли довідалися про твою героїчну загибель. Мені здається, стільки сліз і горя за весь час тієї страшної війни і Майдану я не бачив. А все тому, що ти, Мирославе, був справжнім, ти був кращим. Ти був той, на якого можна було рівнятися. Ти був той, який знав, заради чого ти живеш, заради чого ти існуєш на цій землі. Ти хотів бути вчителем, ти хотів миру, ти хотів спокою, ти хотів вчити наших діток правдивій, героїчній історії України. А пам'ятаєш, друже Мирославе, твої слова, напам'ять вивчені, військової Присяги Українського Націоналіста, як вони рвали душу? В твоїй особі було все: ти завжди був перший. Ти вмів вести за собою.

Друже Миросю, Мисливцю, молися там нагорі за нас, за нашу Україну, за наше майбутнє, за нашу швидку перемогу. Один мудрий чоловік сказав, що коли гине ворог, то після нього лишається лише перегній. Ти загинув, і після тебе залишиться зерно - зерно правди, зерно рішучости, зерно, з якого будуть виховані майбутні покоління українців-воїнів, українців-захисників, українців, які будуть розбудовувати нашу країну. Ми будемо завжди тебе пам'ятати, бо ти справжній герой!", - наголосив голова ВО "Свобода" Олег Тягнибок.

Олег Тягнибок, Олег Куцин, Ігор Швайка

Голова "Легіону Свободи" Олег Куцин. "Я не так давно знаю Мирослава, знаю його тільки з Майдану. Але той шлях, який я з ним пройшов, був освітлений його енергією, його любов'ю до України. Такі люди, як він не забуваються! Мирослав був завжди поруч, був найближчою людиною, з якою ми розумілися з півслова, яку не потрібно було ні в чому переконувати і нічого змушувати робити. Він був завжди першим, завжди ініціював, завжди хотів очолити.

Прощання з Мислою: молитва українського націоналіста

Я пам'ятаю. Курахів, коли він прийшов до нас в Карпатську Січ. В нього було одне на меті - знайти ворога і знищити його на своїй землі. Йому потрібна була боротьба, йому потрібно було вигнати окупанта зі своєї землі і він не бачив себе поза цією боротьбою. Це була чиста, світла, молода душа, яку любили всі. Я не знаю людини, яка б його не шанувала чи не поважала. Мирослав виконав Першу заповідь Декалогу Українського Націоналіста "Здобудеш українську державу або загинеш в боротьбі за неї". Ми зобов'язані виконати П'яту - "Пімстити смерть великого лицаря", - наголосив Олег Куцин.

Боєць "Карпатської Січі" розповів школярам про російсько-українську війну

"Ми тепер маємо жити з думкою, що того молодого хлопця, майбутнього історика з нами немає. Ми багато разів подовгу говорили. Як будь-яка молода людина, він намагався зробити все і одразу. Він намагався перетворити світ в ідеальний за один день. І часто серед нас звучала одна класична фраза: "Наша ідея настільки висока, що Смерть наша наближає її часто набагато швидше, ніж ефективне, якісне плідне прожите життя".

"Друже Мирославе, на твоїх плечах, твоїм прикладом формувалася молодіжна політика не тільки в Харківській області. Твердженням цього є делегації, які приїхали із Хмельницька, Тернополя, Миколаєва, Києва, Сум, Полтави, Львова та инших міст. Ми маємо, відчуваючи поруч із собою Мирослава, завжди, при кожній своїй дії, задумуватися, як зробив би наш друг Мисливець. Щоразу, вагаючись, треба згадувати, як має робити український Націоналіст. І тоді ми не схибимо, як не хибив Мисла. Мирослав тепер є нашим прапором, прапором нашої віри, нашої ідеї - ідеї нації", - підкреслив голова Харківської обласної організацій ВО "Свобода" Ігор Швайка.

Ігор Ісіченко

Заупокійну службу відправив Архиєпископ Харківський та Полтавський УАПЦ Ігор (Ісіченко). "Хай він запам'ятається нам своєю відкритою посмішкою. В Євангелії від Іоанна зазначено: "Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх". Він став проявом цієї біблійної істини. Він був справжнім другом і воїном, що загинув захищаючи Україну", - наголосив після служби Владика Ігор.

Бойовий побратим на псевдо Байда: "Того дня я безпосередньо з ним був, того трагічного моменту за декілька метрів від нього. До останнього в його очах не було страху, був тільки усміх. Від себе я можу сказати, що він був вірним побратимом. Є такий вислів: "Моя честь називається вірність. Це про нього".

Свободівці на війні: Мирослав Мисла, батальйон "Січ"

У неділю, 9 жовтня, в Свято-Дмитрівському храмі Харкова (Полтавський Шлях 44)о 10.30 відбудеться панахида за загиблим воїном Мирославом Мислою.

Довідка: Мирослав Іванович Мисла народився 4 липня 1992 року, на Іршавщині Закарпатської області. Здобував вищу історичну освіту в Харкові, де і долучився ВО «Свобода» та ВГО «Сокіл». Брав участь у Революції Гідності. З початком формування Батальйону «Січ» вступив до його лав, та поїхав з першою ротацією на Схід. Разом з батальйоном виконував завдання у Донецькій області, в містах та околицях Слов`янська і Курахового. Після цього, разом з батальйоном «Січ» та ОДЧ «Карпатська Січ», приступив до виконання бойових завдань у селі Піски, в районі Донецька. На початку весни 2015 долучився до лав Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», де продовжив захищати Україну на передових позиціях в районі селища Піски.

В травні 2015, Мирослав проходить процес легалізації разом з частиною добровольчого підрозділу, і стає військовослужбовцем ЗСУ у Окремій зведеній штурмовій роті «Карпатська Січ» в складі 93-ї ОМБр. Як один з ідеологів підрозділу, виконує надзвичайно важливу роботу: проводить ідеологічні лекції серед бійців «Карпатської Січі», серед вояків ЗСУ, серед патріотичної та націоналістичної молоді на мирній території. В червні-липні 2015, отримавши перелом руки тимчасово усувається від виконання бойових завдань, але під час видужування не відсиджується вдома, а присвячує весь свій час ідейному вихованню новобранців «Карпатської Січі» та роботі прес-служби підрозділу.

Далі Мирослав проходить разом з підрозділом позиційні бої в районі Донецького аеропорту. Восени 2015 призначається на посаду командира відділення, згодом отримує звання «молодший сержант».

Після виходу 93-ї ОМБр із зони бойових дій, а разом з нею і «Карпатської Січі», йде на офіцерські курси, які закінчує на початку осені, та повертається в 93-ю бригаду, в район лінії зіткнення на Луганщині. Тут, у званні «молодшого лейтенанта» приймає офіцерську посаду. Його підрозділ – завжди один із кращих, всі бойові завдання виконує без зауважень, серед особового складу авторитет беззаперечний.

Загинув під час мінометного обстрілу 2 жовтня 2016 року поблизу сел. Кримське, що на Луганщині.

twitter.com facebook.com vkontakte.ru