Трійця: історія свята

Трійця

Трійцю, або П'ятидесятницю, відзначають на п'ятдесятий день після Великодня. Саме в цей день, коли апостоли зібралися в Сіонській світлиці в Єрусалимі, відбулося зішестя на них Святого Духа у вигляді вогненних язиків полум'я.

Після чого всі вони сповнилися благодаті Духа Святого і отримали можливість говорити і проповідувати різними мовами Христове вчення всім народам, а Церква Христова почала зростати та множитися спочатку серед іудеїв у Палестині, а потім і серед язичників у всьому світі – “аж до краю землі”. Тож Троїцький день вважається датою народження Церкви Христової.

Офіційно свято Трійці почали відзначати наприкінці 4 століття (381 рік), саме тоді було прийнято догмат про Трійцю на Другому Вселенському Соборі в Константинополі. Святкувати Трійцю на Русі стали через 300 років після хрещення князем Володимиром.

Значення Дня Святої Трійці полягає в тому, що людям було показано велике таїнство – єдність Бога проявляється в трьох особах: Отець, Син і Дух Святий.

Ця подія збіглася із старозавітним святом П'ятидесятниці, яке було започатковане у пам'ять про дарування єврейському народові Синайського законодавства. З давніх часів зберігається звичай на свято П’ятидесятниці прикрашати храми і житла зеленню (гілками дерев), рослинами та квітами. Традиція тих часів закріпилася за нинішнім святом і збереглася до наших днів.

У понеділок же прославляють Святого Духа, тому його називають Духів День.

twitter.com facebook.com vkontakte.ru