Українець - це переможець, впевнений Сашко Лірник

Сашко Лірник і Ірина Фаріон

У межах авторського проєкту народного депутата України від ВО "Свобода" Ірини Фаріон "Від книги до мети" у "Львівській політехніці" 10 червня 2014 року відбулася зустріч із письменником і кобзарем Сашком Лірником (Олександром Власюком).

Організаторка проєкту Ірина Фаріон представила присутнім гостя чергової зустрічі: "Цей дивовижний чоловік каже, що казка – це не для дітей. Казка в першу чергу – для мами і тата, для бабусі і дідуся. Казка – це найкращий вітамін, що насичує і чистить наші душі. Казка – це ментальна картина світу. Хочете пізнати українську душу – читайте про Івасика-Телесика, хочете пізнати московську душу – читайте про Іванушку-дурачка. Лірник повертає українцям усвідомлення того, що виховання (а казка це передусім виховання) триває все життя. І діти виховують нас більше, ніж ми виховуємо їх, як нам часом здається".

Сашко Лірник, хоч справжнє прізвище його Власюк, – казкар, інженер, якого можна назвати інженером душ у прямому значенні цього слова, учасник київського гурту "Вій", актор, телеведучий, автор телепрограм, був членом журі фестивалю авторської пісні "Срібна підкова", постійний учасник фестивалів "Країна мрій", "Шешори", володар почесного звання Заслужений працівник культури України, володіє такими музичними інструментами, як поліська ліра, дримба, бубон, має учнів в Україні, Росії та США. Майже 15 років прожив у Росії, у Мурманську, де брав участь у створенні українського земляцтва, потім повернувся в Україну.

Не має Сашко Лірик рецепту написання казок, бо переконаний, що повинен бути талант від Бога. Казкар теж має дар передбачення. Ще 2012 року йому вдалося передбачити події Майдану. Загалом він переконаний, що знає, відчуває те, що й народ. "Я відчув, коли увесь світ став в українських вишиванках, уся Україна стала вишиванкою, а вишиванка – це душа нації", – каже він.

Щодо різниці між українцями та росіянами, Лірник переконаний – росіяни не є братній нам народ: "Вони не є близькі для нас. У них зовсім інші цінності. Це залишки орди. Їм треба царя, вони без того не можуть. У них жодної української школи. У Мурманську живе 105 тисяч українців, і ми хотіли зробити українську школу. Нам казали "ні". Чому я повинен мати державну мову чужинця? Не знаю, чи лікується отой вірус кацапізму. Але вірю – наступні покоління будуть українцями".

Сашко Лірник переконаний, що він є зброєю набагато потужнішою, ніж уся телевізія, і наголошує: "Українець – не дурний. Він не хохол. Він переможець". Тому українці в його казках перемагають.

twitter.com facebook.com